📖 Секрет зоряного пирога
Розділ 1: Скарб Шелесткого Лісу
У Шелесткому Лісі Синіх Дзвоників, де гриби опівночі наспівують ніжні колискові, пахло солодкою корицею. Маленький хлопчик на ім'я Фоксі мав велику мрію — спекти найбільший у світі пиріг. він збирав рідкісні зоряні ягоди, що світилися золотим вогником. Раптом з-за куща ліщини почулося тихе шурхотіння. Це була білочка Руся. Її пухнастий хвостик тремтів від холоду, а в животику голосно бурчало. «Ой, які пахучі ягоди! — прошепотіла Руся, підібгавши лапки. — Мої маленькі братики й сестрички так зголодніли, а всі наші запаси засипало снігом». Фоксі стиснув кошик міцніше. Якщо поділитися, то на омріяний гігантський пиріг не вистачить! Але бачити сльози на очах білочки було так важко.
Розділ 2: Несподіваний помічник
Фоксі вирішив діяти доброзичливо. Разом із білочкою Русі він вирушив вглиб лісу, де дерева шепотіли казки. Раптом вони почули гучне сопіння біля кришталевого джерела. Це був старий борсук Бурмило. Його густа сіра шубка була вся вкрита колючими реп'яхами, які неприємно кололи шкіру. «Ох, старість — не радість, — бідкався борсук. — Не можу дотягнутися, щоб зняти ці колючки, а вони так заважають набрати солодкої води для чаю!» Фоксі подивився на свої чисті ручки та на ніжні зоряні ягоди в кошику. Колючки борсука виглядали дуже гострими й брудними, але дідусеві Бурмилу так потрібна була допомога.
Розділ 3: Найсолодший бенкет
Завдяки доброті Фоксі ліс наповнився справжнім дивом. Борсук Бурмило, вдячний за допомогу, радісно вигукнув і набрав для друзів ціле цеберко чарівної солодкої води з джерела. А білочка Руся покликала своїх лісових друзів, які принесли цілу гору лісових горіхів та запашного меду. Разом вони розпалили піч під старим дубом. Коли пиріг спікся, його теплий аромат кориці та ягід розлетівся по всьому лісу. Фоксі зрозумів, що ділитися — це зовсім не втрачати. Навпаки, його мрія про великий пиріг здійснилася, і він став ще смачнішим, бо він розділив його з найкращими друзями.