📖 Великі Перегони у Хмарному Місті
Розділ 1: Угору до хмар!
Високо над землею, де небо розмальоване у кольори цукрової вати і ваніллі, розкинулося Хмарне Місто. Вулиці тут були зіткані з м'яких білих хмар, будиночки висіли на мотузках із місячного проміння, а жителі пересувались на крихітних повітряних кулях у формі серць, зірок і морозива.\\\\n\\\\nФоксі поправився свої смугасті окуляри авіатора і ще раз перевірив вузлики на своїй кулі. Сьогодні — Великі Перегони! Раз на рік усі жителі Хмарного Міста летіли наввипередки від Хмарного Причалу до Весняної Зірки, і переможець отримував Золотий Кубок та звання Головного Повітроплавця.\\\\n\\\\nФоксі тренувавсся цілий рік. його жовта куля з усміхненими сонечками була найрівніше надутою і найшвидшою у районі.\\\\n\\\\nАле поруч щось пішло не так. Ведмедик Олівер — добрий і трохи незграбний — плутавсся у мотузках своєї кулі. Клубок мотузки розкрутивсся і весь заплутався. Куля Олівера звисала криво, напівздута, і він крутивсся навколо неї, намагаючись щось виправити.\\\\n\\\\n— Олівере! — крикнув Фоксі. — Тобі допомогти?\\\\n\\\\nОлівер зирнув і червоніє від сорому:\\\\n— Я сам... хоча... мабуть, ні. Я дуже заплутавсся.\\\\n\\\\nФоксі подививсся на годинник. До старту ще є час. І він підбіг до Олівера — відклавши власні старанно перевірені кріплення — і почав методично розплутувати мотузки.
Розділ 2: Раптовий шторм
Фоксі допоміг Оліверу, і незабаром обидві кулі злетіли у повітря — трохи пізніше за решту учасників, але все ж.\\\\n\\\\nВони маневрували між веселковими мостами Хмарного Міста, огинали летючі будиночки і нирали під хмарними арками. Це було захопливо! Вітер ніс їх вперед, сонечко гріло зверху, і Фоксі вже бачив Весняну Зірку вдалині — вона сяяла золотим і рожевим.\\\\n\\\\nРаптом насунула темна, буркотлива грозова хмара. Звідки вона взялась так швидко — ніхто не знав. Хмара крутанула в собі вихор і схопила важку кулю Олівера — важчу, бо вона була зі щільнішого шовку.\\\\n\\\\nКуля Олівера закрутилась у вихорі. Олівер скрикнув:\\\\n— Я не можу керувати! Мене несе!\\\\n\\\\nФоксі завагавсся на мить. Весняна Зірка була вже так близько. Якщо зараз полетіти до неї — Фоксі може встигнути до грози. А Олівер... він же сам виберетьсся, мабуть?\\\\n\\\\nАле Фоксі вже бачив, як куля Олівера розгойдується небезпечно близько до краю хмари, де починалась справжня темрява блискавки.\\\\n\\\\n— Ні, — вирішив Фоксі твердо. — Не залишу.\\\\n\\\\nФоксі розгорнув свою кулю проти вітру і поніс мотузку — міцну, шовкову, жовту — прямо до Олівера.
Розділ 3: Разом до фінішу
Фоксі майстерно підлетів до буркотливої хмари і кинув Оліверу міцну шовкову мотузку. Перший кидок — промах. Другий — Олівер підхопив!\\\\n\\\\n— Тримай! — крикнув Фоксі. — Я тягну!\\\\n\\\\nЗ усіх сил Фоксі потягнув мотузку, нахиляючи свою кулю. Олівер теж наваливсся — і разом вони повільно, з натугою витягнули важку кулю з вихору. Грозова хмара невдоволено пробурчала і поповзла далі.\\\\n\\\\nРешту шляху вони летіли пліч-о-пліч, з'єднані мотузкою — не окремо, а разом, як єдине ціле. Вітер дмухав їм назустріч, але двоє разом були стійкіші за одного.\\\\n\\\\nВесняна Зірка наближалась. І ось — вони перетнули фінішну лінію. Одночасно. Вдвох.\\\\n\\\\nНатовп на Хмарному Причалі вибухнув оплесками — такими гучними, що хмари під ногами зворухнулись.\\\\n\\\\nМер Хмарного Міста — кругленький добродій у циліндрі з хмарної вати — підійшов з посмішкою і вручив їм один спільний Золотий Кубок.\\\\n\\\\n— Ви прилетіли разом — і нагороду отримуєте разом, — урочисто оголосив він.\\\\n\\\\nФоксі і Олівер підняли кубок угору, і сонце заіскрилось у ньому.\\\\n\\\\n— Ти міг перемогти сам, — тихо сказав Олівер. — Якби не зупинивсся заради мене.\\\\n— Ні, — відповів Фоксі. — Перемога означає «найкращий». А найкращим я можу бути тільки тоді, коли поряд є ти. Перемагати разом набагато приємніше.